Поради батькам
Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу
Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються.
Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки
прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина
вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге
вона вже до вас не звернеться.
Якщо ваша дитина не звертається до вас по допомогу, зверніть увагу на
такі ознаки, які свідчать про те, що вона стала жертвою булінгу:
• Дитина стає замкнутою.
• Утрачає друзів.
• Гірше вчиться.
• Утрачає інтерес до занять, які раніше любила.
• Її одяг порваний або забруднений.
• Вона приходить додому із синцями.
• Просить більше кишенькових грошей.
Якщо ви думаєте, що вашу дитину ображають або ж дитина сама вам про
це сказала, ви можете їй допомогти. Батьки найкраще впливають на впевненість
дитини в собі й можуть навчити її найкращих способів вирішення проблем.
Ось як ви можете допомогти своїй дитині:
• Порозмовляйте з учителем дитини, не варто відразу конфліктувати з
батьками кривдника. Якщо вчитель нічого не зробить, зверніться до директора.
• Навчіть дитину неагресивних способів протистояти булінгу – нехай вона
уникає кривдника або ухиляється від нього, переключиться на спілкування із
друзями або порозмовляє з кимось, хто міг би їй допомогти.
• Допоможіть дитині діяти впевнено. Привчіть її ходити з розправленими
плечима, дивитись іншим в очі, розмовляти чітко й голосно.
• Не закликайте дітей вирішувати проблеми за допомогою кулаків. Дитина
може постраждати під час бійки, потрапити в неприємності й поглибити
конфлікт зі своїми кривдниками.
• Залучіть дитину до позашкільних занять. Тоді в неї буде більш широке
коло спілкування й більше друзів.
Якщо кривдником є ваша дитина
Кожному з батьків складно повірити в те, що їхня дитина ображає інших,
але іноді це трапляється. Але якщо вона знущається над іншими зараз, це ще не
означає, що вона буде так робити в майбутньому. Батьки можуть допомогти
дитині змінитись і почати добре спілкуватися зі своїми однокласниками.
Ваша дитина може бути кривдником, якщо вона:
• Не співчуває іншим.
• Цінує агресивність.
• Любить командувати.
• Проявляє нахабство переможця, який не любить програвати.
• Часто свариться із братами й сестрами.
• Імпульсивна.
Що ви можете зробити, щоб допомогти дитині:
• Поставтеся до цього серйозно. Не сприймайте булінг як щось тимчасове.
• Якщо вас не хвилює, як це позначиться на вашій дитині, пригадайте про
те, що страждає хтось інший.
• Порозмовляйте з дитиною, дізнайтеся, чому вона ображає інших. Дуже
часто діти так поводяться, коли відчувають смуток, злість, самотність або
невпевненість. Іноді причиною такої поведінки стають якісь зміни вдома, у сім'ї.
• Навчіть дитину співчувати іншим, поясніть їй, як почувається той, кого
ображають.
• Спитайте в учителя або шкільного психолога, чи є у вашої дитини якісь
проблеми у школі. Може, вона відстає з якогось предмету або їй складно
завести друзів. Спитайте в них, як ви можете допомогти дитині вирішити цю
проблему.
• Спитайте себе, чи не ображають вашу дитину вдома. Дуже часто діти, які
знущаються над іншими, самі стали жертвою знущання батьків або членів сім'ї.
ПАМ'ЯТКА для батьків
«Як припинити третирування дитини в школі та допомогти їй»
1. Передусім необхідно вдома ліквідувати атмосферу, що сприяє
перетворенню дитини на «жертву». Ніякої надмірної опіки чи, навпаки,
деспотизму, покарань та побиття за провину.
2. Окрім того, необхідно обов'язково запитувати дитину, як справи в школі,
маючі на увазі не лише оцінки, а й відносини з однокласниками. Обережно
ставьте запитання, оскільки цькування може бути не лише відкритим, а й
прихованим, пасивним, наприклад: не бажання сидіти за однією партою, грати в
одній команді, ігнорування тощо. Якщо ви відчули певні негаразди, поговоріть з
дитиною та її класним керівником.
3. Якщо булінг уже відбувся, зважте його масштаби. Якщо це проблема між
двома дітьми, яка може бути залагоджена власними силами, краще надати
дитині можливість самостійно розібратися та навчитися самостійно відстоювати
власні інтереси.
4. Якщо третирування набуло вже великих розмірів, проаналізуйте разом з
дитиною, чи зможе вона сама захистити себе та відновити свій авторитет у
класі. Наприклад, якщо дитину дражнять через надмірну вагу, варто записати її
на спортивну секцію.
5. Якщо ваша дитина дуже скромна та невпевнена у собі – допоможіть їй
стати впевненішою, адже підвищення самооцінки робить людину
врівноваженою та терпимою до цькувань оточуючих. З'ясуйте, які гуртки
відвідують її однокласники, чим займаються у позаурочний час. Можливо,
вашій дитині теж захочеться відвідувати якусь із цих секцій, у результаті чого
вона зможе встановити контакт із деякими однокласниками. Заохочуйте дитину
до активної участі в загальношкільних заходах, які зближують дітей та
допомагають їм набути впевненості у собі.
6. У особливо важких випадках, якщо ваша дитина з певних причин стала
вигнанцем у класі, приверніть увагу класного керівника та шкільного психолога
до проблеми. У цьому випадку вам необхідна буде допомога фахівців.
Дії батьків у разі вербального булінгу
Передусім учить своїх дітей поваги.
На прикладі власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що
кожен заслуговує доброго ставлення: дякуйте вчителям, хваліть дитину та її
друзів, виявляйте добре ставлення до працівників магазинів, бібліотек,
транспорту, будь-яких закладів.
Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони.
Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, - це зміцнення
почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити
заходи в разі потреби.
Обговорюйте й практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування
вашої дитини на слова або дії булера.
Розом придумайте основні фрази, які дитина може сказати своєму
кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова
неприємні», «Дай мені спокій», або «»Відчепись», «Ти робиш мені боляче, я
можу зробити тобі так само», «Я не буду терпіти знущання».
Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається
знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася
сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (але не варто сердитись і
звинувачувати саму дитину).
Наголосіть на різниці між доносом із метою просто завдати комусь
неприємностей та відвертою розмовою з дорослою дитиною, яка може
допомогти.
Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо
насильство набуває важких форм або постійного характеру, зв'яжіться з
учителем, соціальним педагогом, психологом або директором школи вашої
дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.
Дії батьків у разі фізичного булінгу
Якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству,
почніть випадкову розмову – спитайте, як справи в школі, що відбувається під
час перерви, по дорозі додому.
На основі відповідей з'ясуйте в дитини, чи поводив хто-небудь себе
образливо стосовно неї.
Намагайтеся стримувати емоції.
Наголосіть на важливості відкритого, постійного зв'язку дитини з вами,
учителями або шкільним психологом.
Документуй дати і час інцидентів, пов'язані зі знущаннями, відповідну
реакцію залучених осіб та їхніх дій.
Не звертайтеся до батьків розбишак, щоб вирішити проблему самостійно.
Якщо фізичне насильство над вашою дитиною продовжується й вам
потрібна додаткова допомога за межами школи, зерніться до місцевих
правоохоронних органів.
Є закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають
оперативні корегувальні дії.
